Комір-Стійка Майстер Клас Конструювання

Дану групу комірів можна розділити на дві підгрупи:

1. коміри-стійки відрізні;
2. коміри-стійки суцільнокроєні з пілочками і спинками.

У цій статті розглянемо кілька конструкцій даного типу комірів, що відносяться до відрізних стійок, які відрізняються між собою різним ступенем прилягання до шиї.

Пряма стійка – комір-стійка, що не прилягає до шиї.

Креслення такого коміра виконується у вигляді прямокутної смужки.

Починаємо побудову з того, що приведемо у відповідність з обраним фасоном горловину. Це означає, що після того, як ми визначилися з моделлю сукні, блузки, плаща та ін., необхідно поглибити, розширити або змінити форму горловини, якщо це передбачено фасоном обраної моделі.

Починаємо побудову з того, що приведемо у відповідність з обраним фасоном горловину. Це означає, що після того, як ми визначилися з моделлю сукні, блузки, плаща та ін., необхідно поглибити, розширити або змінити форму горловини, якщо це передбачено фасоном обраної моделі.

Креслимо нову лінію горловини, вимірюємо її довжину за лекалами переду і спинки. Це зручно зробити за допомогою гнучкої лінійки або сантиметра, поставленого на ребро.

Ідеальний варіант, це коли ви на примірці уточнюєте лінію горловини, при необхідності виправляєте, і після цього вимірюєте.

У нашому прикладі ми розширюємо і поглиблюємо горловину приблизно на 0,75-1см.

Рис. 1 Розширюємо і поглиблюємо горловину ліфа.

Креслимо прямий кут. Вершину позначаємо точкою О. Від точки О вправо відкладаємо відрізок ОА, рівний довжині горловини, виміряній за лекалами пілочки і спинки. У нашому прикладі ця величина дорівнює 20 см, а ви відкладаєте своє значення і ставите точку А.

По вертикалі від точок О і А відкладається бажана висота стійки (для суконь і блузок в середньому 3 - 5см; для плащів, курточок може досягати 10 - 12см і більше). Ми візьмемо в якості прикладу 4см і поставимо відповідно точки О1 і А1.

Рис. 2

Точки О1 і А1 з'єднаємо горизонтальною лінією. Ось, власне, і вся побудова.

Рис. 3

Кінці (куточки) стійки оформляються відповідно до фасону виробу. У нашому прикладі вони закруглені.

Рис. 4

Якщо за моделлю кінці стійки оформляються прямими кутами, то верхній комір і нижній можуть кроїтися однією деталлю у вигляді цільної смужки. У цьому випадку по верхньому краю стійка матиме згин, а не шов.

Рис. 5

Якщо по середині пілочки передбачена застібка, або за моделлю необхідно, щоб кінці стійки заходили один на одного і застібалися, то в цьому випадку довжину коміра збільшуємо на ширину борту (або на ширину застібки). Це робиться наступним чином. Від точок А і А1 вправо відкладаємо ширину борту 1,5-2см, ставимо точки А2 і А3 і з'єднуємо їх прямими лініями. Остаточний контур коміра-стійки позначиться літерами О, А2, А3, О1.

Рис. 6

Рис. 7

Не забудьте при виготовленні лекала верхнього коміра для утворення переканта додати по зовнішньому контуру (це верхній та поперечні шви) по 0,1-0,3 см. Ця величина залежить від виду одягу, товщини та щільності тканини. Якщо ж верхній комір суцільнокроєний з нижнім - тільки в поперечних швах. Див. рис.9

Рис. 8

Рис. 9

Комір-стійка, що прилягає до шиї.

Починаємо побудову в тій же послідовності, що і в першому варіанті. На примірці уточнюємо форму горловини, при необхідності коригуємо і вимірюємо довжину лінії горловини.

Креслимо прямий кут. Вершину позначаємо точкою О. Від точки О вправо відкладаємо відрізок ОА, рівний довжині горловини, виміряній за лекалами пілочки і спинки. У нашому прикладі ця величина дорівнює 20 см, а ви відкладаєте своє значення і ставите точку А.

Від точки О вгору відкладаємо висоту стійки (для суконь і блузок вона приймається в середньому 3 - 5см). Ми візьмемо як приклад 4см і поставимо точку О1.

Рис. 10

Від точки О вправо відкладаємо 1/3 відстані ОА і ставимо точку С.

З точки А вгору проводимо вертикальну лінію і відкладаємо на ній 1,5-4 см, ставимо точку А1. Чим більша відстань АА1 (чим більший вигин стійки), тим більшою мірою верхній край стійки буде прилягати до шиї.

Від точки А1 вгору відкладаємо відстань, рівну відрізку ОО1 або іншу, передбачену вашою моделлю, і ставимо точку А2.

Рис. 11

Точки С і А1 з'єднуємо плавною кривою. Остаточно лінія вшивання стійки проходить через точки О, С, А1.

Верхній край стійки оформлюємо, з'єднуючи точки О1 і А2 плавною кривою, паралельною лінії вшивання ОСА1.

Рис. 12

З точки А1 під прямим кутом до лінії СА1 проводимо пряму до перетину з лінією О1А2 і ставимо точку А3.

Кінці (куточки) стійки оформляються відповідно до фасону виробу. У нашому прикладі вони закруглені.

Рис. 13

Якщо по середині пілочки передбачена застібка, або за моделлю необхідно, щоб кінці стійки заходили один на одного, то в цьому випадку довжину коміра збільшуємо на ширину борту (або на ширину застібки).

Це робиться наступним чином. Від точок А3 і А1 вправо паралельно середній лінії стійки відкладаємо ширину борту 1,5-2см, ставимо точки А4 і А5 і з'єднуємо їх прямими лініями.

Остаточний контур коміра-стійки оформляється літерами О, С, А4, А5, О1.

Рис. 14

Нагадую. Лекало верхнього коміра по зовнішньому контуру повинно бути більше лекала нижнього коміра на 1-3 мм. Чим товща тканина, тим більшою повинна бути ця різниця. Це робиться для того, щоб шов зшивання не визирав з боку верхнього коміра, тобто для утворення переканта по верхньому і поперечному швах стійки.

Скопіюйте з основного креслення чітко по лінії деталь коміра та додайте необхідну величину по зовнішньому контуру, це буде верхній комір.

Рис. 15

Різноманітність комірів даного типу досягається як за рахунок конструкції, так і за рахунок застосування різних видів обробки.

Успіхів!